LAUSR

Метою роботи було дослідити вплив тривалого перорального введення низьких доз (5–20 мг/кг) таурину на антиоксидантний захист та склад ліпопротеїнів крові щурів. Дослідження проведені на самцях щурів лінії Wistar масою 140–160 г і віком 4 місяці. Тварин розділяли на чотири групи — контрольну (n=4), щурам якої протягом 28 діб щоденно вводили у стравохід питну воду, та три дослідні (n=4), щурм яких вводили таурин у дозах: І дослідна група — 5 мг/кг, ІІ дослідна група — 10 мг/кг, ІІІ дослідна група — 20 мг/кг маси тіла. На 29-ту добу експерименту щурів декапітували, відбирали кров і визначали активність ензимів та активність окремих ізозимів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази), вміст ТБК-активних продуктів, склад ліпопротеїнів і розчинних протеїнів крові. У результаті досліджень виявлено, що тривале пероральне введення таурину не впливає на активність ензимів антиоксидантного захисту, однак знижується вміст ТБК-активних продуктів і змінюється активність окремих ізозимів. Активність СОД1 у крові тварин ІІ дослідної групи зростає вдвічі, а в ІІІ дослідній групі домінує СОД3. Встановлено, що за введення таурину дозами 10 та 20 мг/кг в 1,5–4,0 разу зростає активність КАТ1, КАТ2 та ГПО3. Крім того, у крові тварин І і ІІІ дослідних груп зростає відсотковий вміст альбумінів, проте знижується вміст преальбумінів, що вказує на інтенсифікацію обмінних процесів. У щурів ІІ дослідної групи зростає вміст γта β-глобулінів, але знижується вміст преальбумінів. У складі спектру протеїнів крові у тварин І дослідної групи збільшується вміст ліпопротеїнів низької та дуже високої щільності, при цьому знижується вміст хіломікронів. У щурів ІІІ дослідної групи вміст хіломікронів, навпаки, зростає, але зменшується вміст ліпопротеїнів високої щільності.