LAUSR

Актуальність. Метформін — один із цукро­знижувальних засобів першої лінії, що найчастіше призначається для лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Однак механізм його лікувальної дії ще недостатньо вивчений. У той же час ЦД2 вважається захворюванням запальної природи, при якому порушені різні імунні реакції. Однак вивченню ролі імунної системи в механізмі цього захворювання присвячені лише одиничні роботи. Мета дослідження: висвітлення питання про те, якою мірою різні види лейкоцитів, імунофенотип лімфоцитів та низка цитокінів беруть участь у механізмі терапевтичної дії метформіну. Матеріали та методи. Обстежені група хворих обох статей з уперше виявленим ЦД2 з індексом маси тіла 33,1 ± 1,3 кг/м 2 , яких ще не лікували цукрознижувальними засобами, та група нормоглікемічних здорових осіб того ж віку та статі. Кількість лейкоцитів у периферичній крові (ПК) визначали за допомогою гематологічних аналізаторів, а лейкоцитарний склад — у мазках, пофарбованих за Папенгеймом. Імунофенотип лімфоцитів (CD3 + T, CD4 + T, CD8 + T, CD56+) визначали методом проточної цитометрії за допомогою цитофлуориметра FACStar plus. Вміст різних цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-a та ІЛ-10) — імуноферментним методом ELISA. Результати. Терапія метформіном хворих з уперше виявленим ЦД2 та ознаками ожиріння приводить до нормалізації підвищеної кількості лейкоцитів, нейтрофілів та моноцитів, а також зниження вмісту CD4 + Т клітин у ПК, особливо у хворих із висо­кими показниками індексу маси тіла. Характерною особ­ливістю терапії є різке зниження рівня прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНП-a), підвищеного до лікування. Отримані дані вказують на те, що при ЦД2 відзначаються порушення природженого й адаптивного імунітету, та підтверджують гіпотезу про запальну природу цього захворювання. Висновки. Сприятлива лікувальна дія метформіну при ЦД2, особливо ускладненого ожирінням, багато в чому зумовлена нормалізацією показників запалення та імунітету.