LAUSR

Мета. Хвороба Хашимото (ХХ) є автоімунним захворюванням, у патогенезі якого відіграють роль як генетичні, так і зовнішні чинники. До останніх належить надходження йоду з їжею. Виведення йоду з сечею при збалансованому харчуванні рівною мірою відповідає його надходженню ззовні. Існує думка, згідно з якою висока концентрація йоду в сечі може бути пов’язана з автоімунним захворюванням щитоподібної залози. Мета нашої роботи — вивчити, чи підвищений рівень йоду в сечі у пацієнтів з ХХ порівняно з загальною популяцією. Матеріали та методи. Дослідження включало 64 пацієнтів з ХХ і 39 здорових добровольців. У всіх пацієнтів вивчали такі показники: вік, стать, рівень у сироватці крові вільного трийодтироніну (сТ3), вільного тироксину (сТ4), тиреотропного гормона (ТТГ), антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), антитіл до тиреоглобуліну (АТГ), а також концентрацію йоду в сечі. Було проведено ультрасонографію щитоподібної залози. Концентрацію йоду в сечі визначали з використанням реакції Санделла — ­Колтхофа. Результати. У нашому дослідженні не було виявлено вірогідного зв’язку між загальним обсягом щитоподібної залози і концентрацією йоду в сечі (p > 0,05). Також не було виявлено вірогідної різниці між рівнями сТ3, сТ4, АТ-ТПО, АТГ і об’ємом щитоподібної залози в осіб із концентрацією йоду в сечі вище і нижче від 100 мкг/л. Різниця сягала вірогідного рівня тільки при порівнянні показників ТТГ (р = 0,04). Не було виявлено різниці між загальним обсягом щитоподібної залози. У нашому дослідженні не було виявлено зв’язку між ХХ і рівнем йоду в сечі. З огляду на те, що поширеність ХХ у нашій країні відповідає даним, зазначеним у літературі, постає питання про роль йоду, що надходить з їжею, в патогенезі захворювання. Висновки. У йододефіцитних регіонах, до яких належить зокрема й наша країна, необхідно вивчати зв’язок між рівнем йоду в сечі та ХХ.