Мета. Своєчасне виявлення хворих категорії високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань, для яких більш раннє втручання для корекції кардіоваскулярного ризику буде максимально ефективним. Матеріали і методи. Обстежено 70 пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст.… Click to show full abstract
Мета. Своєчасне виявлення хворих категорії високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань, для яких більш раннє втручання для корекції кардіоваскулярного ризику буде максимально ефективним. Матеріали і методи. Обстежено 70 пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) і високим серцево-судинним ризиком згідно з Фремінгемськими критеріями віком від 30 до 55 років. Проводили порівняльний аналіз оцінки серцево-судинного ризику за двома шкалами — SCORE і PROCAM. Результати. При порівнянні результатів оцінки серцево-судинного ризику за SCORE і PROCAM у процентному відношенні кількість чоловіків з високим серцево-судинним ризиком вища на 52,3 % порівняно з жінками за шкалою SCORE, а за шкалою PROCAM — більша лише на 2,3 %. На відміну від жінок у чоловіків суттєвої різниці в оцінці серцево-судинного ризику за двома шкалами не виявлено. Відповідно до отриманих результатів кількість жінок із високим серцево-судинним ризиком у процентному відношенні за шкалою PROCAM на 50 % вища порівняно зі шкалою SCORE. Висновки. Найбільший вплив на рівень сумарного серцево-судинного ризику пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та ПТГ мають вік пацієнта, рівень систолічного артеріального тиску, куріння, порушення ліпідного та вуглеводного обміну. Проводячи оцінку сумарного серцево-судинного ризику, не варто обмежуватись лише визначенням тих факторів, що враховує шкала SCORE, доцільно оцінювати фактори ризику і за шкалою PROCAM, особливо у жінок.
               
Click one of the above tabs to view related content.