LAUSR

Science and Education, 2017, Issue 4 81 умовою її сталого розвитку, повноцінного входження у європейську і світову економіку та освітній простір. Все вищесказане актуалізує дослідження теорії і практики європейської і світової регіональної освітньої політики на прикладі міст і регіонів, що навчаються. Попри доволі ґрунтовне теоретичне опрацювання концептуальних засад регіональної освітньої політики практика її впровадження вказує на низку невирішених на сьогодні питань, серед яких – використання інструментів моніторингу прогресу у побудові міста, що навчається. У публікації висвітлено результати дослідження інструментарію моніторингу побудови міст, що навчаються. Запровадження концепції міста, що навчається, передбачає оперативний і прагматичний підхід до організації освіти упродовж життя на рівні громади міста. І це не абстрактна теорія, адже за умови наявності політичної волі у влади міста і бажання побудувати місто, що навчається, їй потрібен чіткий і доступний інструментарій для визначення прогресу на цьому шляху. Проаналізовано зміст Основних характеристик Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються, як рамкового документу, в якому представлені ключові риси міст, що навчаються, та пропонується контрольний перелік дій щодо активізації та оцінки прогресу на шляху розбудови міста, що навчається. Важливість цього документу полягає у розумінні того факту, що побудова міста, що навчається, є неперервним процесом, і не існує тієї межі, досягнувши якої, місто отримало б бажаний статус. При цьому існують об’єктивні ознаки міста, що навчається, і вони стосуються більше того, що місто робить на цьому шляху, а не того, яким воно є. Ключові слова: суспільства знання, розвиток людського потенціалу, освіта дорослих, формальна і неформальна освіта дорослих, місто, що навчається, регіон, що навчається, Глобальна мережа ЮНЕСКО міст, що навчаються, основні характеристики.