LAUSR

Запровадження в Україні служби пробації значно актуалізувало питання розробки нових підходів до соціальної роботи з різними категоріями осіб, які мають проблеми із законом. У даній статті ми розглядаємо сутність й особливості соціально-виховної роботи із засудженими як інноваційної практики для служби пробації в Україні. Службу пробації ми розглядаємо як суб’єкт соціальної роботи, оскільки включає специфічні напрями та функції, що спрямовані на вирішення соціальних проблем клієнтів, в т. ч. передбачає здійснення соціально-виховної роботи з метою виправлення засуджених. Основними напрями служби пробації є: консультативна допомога, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та суспільно-корисній діяльності, індивідуально-профілактична робота. Ми сформулювали й охарактеризували основні можливі проблеми та потреби суб’єкта пробації. За допомогою діагностичної методики «Оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення» виділили основні проблеми й потреби клієнтів Ніжинського міськрайонного відділу з питань пробації та прорангували за рівнем криміногенності динамічні фактори ризику вчинення повторного правопорушення. Визначення проблем та потреб клієнта є вихідним та обов’язковим етапом технології ведення випадку (кейс-менеджменту). Однією з нових практик у роботі служби пробації стає і впровадження пробаційних програм. Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості. Подальшого наукового пошуку потребують питання кадрового та методичного забезпечення служби пробації в Україні, взаємодії пробаційних органів з іншими соціальними інститутами для вирішення проблем клієнтів та ін.